я – простий та нехитрий, я – такий, як мій рокенрол.
вже ніколи ніхто не зведе мене з мого шляху.
мені не потрібна брехня, щоб заробляти собі на хліб;
я живу лиш сьогодні, й цього цілком достатньо.
ти розумієш? хочу, щоб ти зрозуміла дещо,
і хотів би почути, що ти думаєш з цього приводу,
хоч і знаю, що ти однаково не зміниш мене ніяк.
хотів би, щоб ти прийшла, хотів би тебе обійняти;
звільнити свій розум від безлічі клятих питань.
ти розумієш мене, маленька, ти не шкодуєш для мене
ні часу, ні співчуття. ну, співчуття я не дуже й хочу,
та мені все ж цікаво: як це: бути коханим, дитинко,
замість того, щоб замикатися ціле життя в собі.
ти могла б мене трохи втішити,
та змінити – не сподівайся.
чула? не сподівайся, та спробуй без сподівання.
подаруй мені трохи часу; про кохання я вже й мовчу.
якщо бог існує, нехай він мені допоможе!
він, так само, як ти, міг би допомогти,
бо можливо, мені – кінець зовсім без допомоги,
і якщо ти не чуєш, що я кажу сьогодні,
мене вже ніхто не змінить: ніколи, нізащо, ніяк
you won't change me, black sabbath
https://www.youtube.com/watch?v=5jMhzLQgVw4
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2020
автор: Bohuta_Julian