МК
а ми застряли в міжсезонні -
холодна мряка, літній душ
самотньо мріє про осоння,
куйовдить осінь сірий плюш
готового на все туману...
і в нас - туман, і в нас - обман,
нам розлучатись ще зарано
і рано плакати від ран,
у венах ще достатньо крові,
а ми обманюєм - нема,
ми нишком прагнемо любові
і брешемо, що все - дарма,
а ми застряли в міжсезонні,
сховали пристрасть в літній душ -
стомилась, змучилась безсонням,
кричить - Не руш мене! Не руш!
а осінь стелить сірим плюшем,
спішить, бо скоро вже зима...
та біс із ним, з тим літнім душем,
ти просто знай... що недарма...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2020
автор: Котигорошко