Ти астронавт
У Галактиці мого тіла
Летиш через Чумацький Шлях
Від одної туманності до іншої,
Прокладаєш трек манівцями
Між зорями моїх почуттів-спалахів.
Мандрівниче палаючої матерії
І пульсарів моїх жадань:
Приборкай свого сріблястого зорельота,
Не бійся безодень моїх очей
І загадки шаленої Андромеди:
Ти летиш у сузір’я Трикутника –
Темного, як усе загадкове,
Минаючи Чорні Діри часу,
Вдягнений у скафандр невагомості:
Лети крізь морок цієї ночі,
Лети в пошуках Кучерів Вероніки,
Лети…
Лети…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2020
автор: Емілія Вега