гаразд, я не хочу, щоб клоуни-псевдоісуси
розповідали мені про космос та про здоров'я зубів.
а чорні чаклуни, що вибльовують власні душі,
щоб потім ковтати їх знов, викликають лише огиду.
я не вірю в насильство – я навіть не вірю в мир.
я вийшов за межі, зламав шаблони й викинув стереотипи.
ні, я не хочу, щоб проповідник повідав мені про чесноти
та про те, куди я піду після власної клятої смерти.
хочу жити своїм життям, – не кажіть мені, що робити
і чого не робити – ясно? оберу собі власний шлях.
кожен день – як минулий: просто приходить та йде.
життя – це нескінченне передозування.
люди все намагаються чимось там керувати –
мене вже від цього нудить, я знаю цю точку зору.
всяк дурень ховає за масками своє реальне обличчя.
вся ця громадська активність – як перегони щурів.
цей світ повен вигадок, забобонів, прекрасних ілюзій,
та на кожну прекрасну квітку припадає мільйон бур'янів.
слухайте, що я скажу, і погодьтеся чи не погодьтеся:
існує один гідний спосіб провадити ваше життя:
вірте виключно в себе, не дозволяйте нікому
колупатися в ваших мізках, і не майте ніяких проблем
under the sun / every day comes & goes, black sabbath
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: Bohuta_Julian