що ти бачиш і що ти отримуєш – різні речі.
що ти маєш і що ти бачиш – так само.
немає речей, що даються нам легко,
та в моїх венах пульсує щастя,
а в мозку ростуть крижані бурульки.
північний вітер заплутався в моєму волоссі.
лід зими незабаром скується намертво,
смерть, що могла б заморозити мою непутящу душу,
робить мене щасливим, робить мене холодним.
мої очі осліпли, та я можу бачити.
я бачу, як на дереві виблискують сніжинки.
сонце вже не може подарувати мені свободу,
і немає місця, де мене морозило б.
нехай зимове сонце світить ясно,
нехай я вдихаю іскристе повітря світанку.
я наповнюю легені сніговими пластівцями,
і незабаром моя лихоманка мине.
як вам здається: чи те, що роблю,
я роблю безтямно, чи цілком свідомо?
не кажіть мені нічого. я знаю, хто програв,
знаю, хто виграв. я – тут, бо тут моє місце.
світ кристалів, холодні зимові квіти,
зробіть з моїх днів години заніміння!
я лежатиму тут у своїй сніговій сліпоті,
чекаючи на свій льодовиковий період
snowblind, black sabbath
https://www.youtube.com/watch?v=2qinFmrgOZw
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: Alisson