Кохання ранньої осені –
Це стигле червоне яблуко,
Яке впало в густу зелену траву.
Це ягода, що налилась солодким соком –
Густим, як усе достигле,
Як все вересове й пахуче.
Кохання ранньої осені –
То вересовий трунок пиктів,
То м’яке сіно солодких спогадів,
То стукіт дощу неочікуваного
По гонті дерев’яного даху
Хати, що стояла одвічно
На краю темного лісу незнаного.
Кохання ранньої осені
Стиглим виноградом у глеки глиняні
Для вина п’янкого днів довершених.
Кохання ранньої осені –
Для мене – зірки, що впала з неба.
Кохання ранньої осені –
Це прохолодний вітер істини,
Це запах камелій та айстр вересових,
Це крик журавля, це лагідне сонце…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: Емілія Вега