почуваюся нещасним. це так сумно!
я втратив найкращого друга,
і здається, безповоротно.
– подругу, власне. я дуже її кохав,
та вже пізно про це балакати:
я дав їй піти, та й по всьому.
ми були разом 2 роки.
всі ці дні ми ділили з нею на двох.
ми прокладали свій шлях у темряві,
темряву нам осявало кохання.
та сталося щось погане,
цілий світ, здається, здурів.
на мить мене засліпило гнівом,
і кохання зазнало краху.
це так важко! досі не можу збагнути.
так довго я не здогадувався,
що бачу її востаннє!
аж тепер я ніби отямився
від безпам'ятства чи летаргії:
я її втратив! я втратив свою любов,
я втратив самого себе. я прожив би життя спочатку
лиш заради тих двох щасливих
років, коли ми були невинними:
навіть коли б не зміг відвернути того, що сталося
changes, black sabbath
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: Bohuta_Julian