Оплакую надію без надії,
Заціпивши скривавлені вуста.
Немає ні пророка, ні Месії,
Серед марнот – та сама марнота.
Оплакую надію без надії,
Розвіялись в пустелі міражі.
Танцюють па-де-де своє повії –
Їм байдуже, що людство – на межі!
Оплакую надію без надії…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Шостацька Людмила