З Управління ,нещодавно нам пакет прислали.
-Не зарплата?-Та ні хлопці, тут ви не вгадали.
-Олексійович, кажи вже, що вони мудрують?
-Добровільне страхування, хлопці ,пропонують!
Якщо шляк тебе ,приміром, не дай Боже трафить,
То за твоє лікування фірма гроші платить.
А якщо живий-здоровий і ніщо не дусить,
То всі вклади фірма в себе залишити мусить.
Гривень в місяць десь по 300 треба заплатити,
Й застрахований горілку можеш вільно пити.
-А чи фірма та відома? -Важко щось казати…
В інтернеті реквізити годі відшукати.
Якщо вклади тре збирати ,все проходить чинно,
А при виплатах проблеми будуть неодмінно.
Загуділа вся бригада: "Хай собі гуляють…
Чи не знають як то люди мало заробляють!
Ви скажіть, що в цьому участь ми не хочем брати,
Бо невигідно на вітер гроші викідати!"
-Я все ,хлопці, розумію, та і згідний з вами,
З людей гроші витягають різними шляхами…
Зараз в кабінет піду я- в профсоюз звонити,
Поясню, що так не треба персонал дурити!
Десь хвилин зо пять по тому, рвучкою ходою,
У монтерську забігає, взяв стакан з водою…
Витер піт з чола начальник ,тихо сів на лаву,
-Хто не згодний-вже сьогодні пише хай заяву!
2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Андрій Рубан