Усміхнений Місяць мені нагадав
Як ми в його сяйві кохались,
Радісний був тоді спалах заграв,
А під Сонцем в коханні ми клялись.
Мені Місяць вже не посміхається,
Він полем жене хуртовину,
Весною в любов з іншими грається,
Кепкує з мене без упину.
Я ж тікаю, тікаю до Сонечка.
Замріяно ловлю заграви,
А вночі замість місяця-свічечки
Є спогади про нас яскраві.
15.07.2020
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Левчишин Віктор