ПЛАЧ ДОНЬКИ

Батьку!
Пам'ять!
Тендітна  пам'ять  про  тебе
Зім’ята.
І  кинута  у  смітник.
Ганебне.
Мабуть
Отруєні  зерна  твоєї  невдачі,
Спотворені  зерна  твоєї  печалі,
Мабуть,
Впали  на  землю  мов  плачі
І  буйно  зійшли,  мов  відчаї.
Мабуть.
Тому  мої  сестри,
Мов  зграя  фашистська,
Що  пестощі  кидає  тваринам  умилено,
У  серце,
У  очі  пазурі  занурюють  немов  військо,
І  душу  мою  роздирають,
 роздирають
 та  вбивають  повільно.
Батьку!
Пам'ять!
Пам'ять  про  тебе  хочуть  стоптати.
Пам'ять.
Яку  не  змогла  втримати  мати.
Та  вмерла.
Пам'ять…

08.03.1980
К.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Левчишин Віктор