[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=L3rHxRRhLhE[/youtube]
Запізнілі квіти ваблять ще красою,
Не такі, як літні, вибір не такий.
Це дарунок осені з рудою косою,
Він для нас безцінний, скажем, золотий.
Вони ззовні милі, зовсім не примхливі,
Нехай дощ, чи вітер - їм це не біда.
Вони ще живі, значить і щасливі,
Осінь на їх фоні краще вигляда.
Прилітають бджоли ще до них у гості,
Квіти їм дарують трішечки тепла.
І нема на осінь в нас і краплі злості,
Бо вона так щедра, цю красу дала.
Занесу у хату чорнобривці, айстри,
Буду пить очима неповторний цвіт.
Хай мені підтримають цей осінній настрій,
Стане кольоровим цей нестерпний світ*.
---------------------------------------
*нестерпний світ - мала на увазі нещасливе, жорстоке життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892713
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2020
автор: Н-А-Д-І-Я