Стрічає ніч тебе вогнями
Далеких зір з безмежжя висоти,
Небесних арф сніжинками-піснями,
Святою тишею любови й доброти.
Стрічає, пригортаючи до себе,
Колише в ритмі вальсу, мов у сні...
Поглянь: вона всміхається до тебе,
Як ти, бува, всміхаєшся мені.
Під ноги стелить ніч кошлатий килим,
Смарагдовий од світла ліхтарів.
Неначе сніг несе тобі на крилах
Зимову ніжність і шовковий спів...
Ти просто неба – наче королева!
У білому, розкішному вбранні.
Ти – королева ночі в ніч грудневу,
А я – король, ввижається мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2020
автор: Ти-2