Я І ОСІНЬ

Заколисана  вітром,
зачарована  небом
Зашарілася  осінь
в  жовтолистім  вінку.
І  дивлюсь,  і  милюсь
я,  красуне,  на  тебе,
Обережно  зриваю
диво-мяту  п’янку.

Хай  не  журиться  сонце,
і  не  сердиться  вітер,
Адже  осінь  постала
в  неповторній  красі.
Закохалися  в  осінь
з  жовтим  бархатом  квіти,
Посміхаються  росам
вони  дружно  усі.

Скільки  раз  зустрічала
й  проводжала  я  осінь,
Та  щоразу  на  серці
тепло  й  щемно  було.
Знаю,  все,  що  в  моєму
у  житті  відбулося,
Забере  чарівниця
на  осіннє  крило.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Ганна Верес