Ти не зважай на те, що я живу, –
Мені тебе щодня бракує:
Я хочу воду віднайти живу,
А всі її джерела – у тобі.
О, бризни з скелі струменем води,
Я їй підставлю руки, ноги...
Як спраглого, сліпця, мене води –
З тобою у пустелі я живий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Ти-2