Ти залишивсь, синочку милий, на війні
І назавжди в своїй дев’ятій батареї,
Та придивляюсь кожен раз я у вікні:
А чи майне та тінь від постаті твоєї.
Іще хоча б разок пройшов ти під вікном
І тихо, як колись, постукав щоб у двері.
Як зазвичай, швиденько всівся за столом,
Я борщ і пампушки подАла б до вечері.
А потім, як завжди, зі мною розмовляв
І все би розповів про всі свої пригоди:
Де був і що робив – мені все розказав,
Розмалювавши красномовно епізоди.
Ти завжди так робив ..Хотілося б тепер,
Щоб повернутися назад в ті дні безпечні,
Де ще нема війни, де ще ти не помер,
Де тихі вечори й розмови безкінечні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2020
автор: Ольга Калина