Плин

Це  мабуть  найтепліша  осінь
Хоча  ло  гічно  так  не  має  бути
Ноги  стають  легкі  неначе  босі
В  кишені  помістились  щастя  атрибути

Почав  палити  знову  сигарети
Хоч  довгий  час  вони  здавались  не  смачні
Перебираю  подумки  своїх  людей  портрети
Закарбувались  ніби  статуї  мені

Куток  мій  -  моє  сховище,  мій  власний  рим
Захований  за  мурами,  бійницями,  мостами
Шукаю  сенсу  ніби  пілігрим
Знайшовши  жадібно  прижмусь  вустами

Ще  маю  наглість  інших  чомусь  вчити
Я  поки  що  субстанція  незрозуміла
Що  вміє  лиш  за  течією  плити
Чекаючи  щоб  доля  щось  навчила.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2020
автор: Heddok