Як затишно на березі отім,
Де моє серденько заякорилось,
Не страшні бурі і життя екстрім,
У щасті суєта вмиротворилась
В туманах поцілунків блискавиць
Пристрасті приймаю тремкий опій,
Своє кохання не кидаю ниць,
Ввись підіймаю на високій ноті
Воно мені дарує стільки сил,
Що світ змінити вистачить натхнення,
Теплом засіять очі,і серця,
Жертовна праця йому імення!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2020
автор: Ілея