А я втомився від зими,
Від холоду та від відлиги,
Коли Зима бере взайми
Тепло, а потім раптом кидає сніги.
Я – березневий син Весни,
Люблю появу дубів листви,
Й спокій величної сосни,
Мене сонця ніжність, і безтурботні сни.
Чом я втомився від зими?
Бо не заспіваю на лижні?
Не малюю тихо хижі
В Карпатах, де очі засліплюють сніги?
То може це вони, а не я –
Зима втомилася від мене?
Бач! Цікава ця ідея!
Тому що вдача моя тепер студена?
7.01.2020
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2020
автор: Левчишин Віктор