Давай залишимо в минулому образи
Не варто витрачати наші долі на пусте
Вони отруюють життя, мов кляті метастази
І не дають промовити до світла....namaste
Давай ми не згадаєм те, що й досі, не забули
Зітрем з понурого екрану товстий пилу шар
Щоб фарбами яскравими промінчики ковзнули
Це...буде нам з тобою, наш безцінний дар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2020
автор: Вадим Кравець