Чаклунка осінь

Як  тепле  літо  пташкою  змайнуло,  
Чаклунка-осінь  в  очі  зазирнула.  
Своїми  барвами  заворожила,  
І  серденько  моє  заполонила.  
Вона  берізкам  золотила  коси,  
І  спориші  вдягала  в  чисті  роси.  
Багряним  простирадлом  клени  вкрила,  
У  вирій  журавлів  благословила.  
В  останнім  вальсі  листя  закружляло,  
І  на  покоси  павутиння  впало.  
Густим  дощем  поля,  гаї  умились,  
І  по  шибках  сльозинками  скотились.  
Горять  червоні  грона  на  калині  
І  сив  туман  гуляє  по  долині,  
А  вечір  зорі  тихо  розсипає,  
Морозко  сріблом  ранок  зустрічає...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2020
автор: Микола Нагорний