[i]В цій зливі –
Все животрепетне бажання,
Що наші душі просто змусило цвісти.
У цілім світі – парасоля, я і ти…
А дощ коханням лив на нас із висоти,
І ми під вітру завивання –
Щасливі.[/i]
Краплини
Закрили нас від всіх стіною,
З-під парасолі били справжні ручаї.
А ми скорилися коханню течії,
Що нас несла чуттєво в неземні краї,
Дощ падав срібною струною
На спини.
[i]Ті очі…
І серце в серце – полиханням,
Обійми теплі серед бруду та води…
Твої слова, що пам’ятатиму завжди:
- Я буду поряд у дні радості й біди.
Чи буде це й твоє бажання?
- Так… Хочу![/i]
( Світлина - інтернет.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2020
автор: Білоозерянська Чайка