Мовчать віками гори,
Сховавшись у туман,
Та знають правду : "Хто ми",
Це їхній дух - шаман,
По стежці на вершину,
Зустрінем справжню суть,
Чи оживем, чи згинем,
Вітри про це шепнуть.
Орел в імлі, чи олень,
Чи вовк твій поводир,
Затихло все, лиш гомін,
Почуєш що хотів,
Тут час пливе так дивно,
Мов дзеркало криве,
На серці трішки зимно,
Та знайдеш ти себе.
Мовчать віками гори,
Під зливу наче сплять,
Чумацький шлях і зорі,
Це чари - мерехтять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2020
автор: Galkka2