Під чистим і блакитним небом,
Славетна Галицька земля.
Вона багато пережила ,
З часів Данила Короля.
Були поляки і австрійці-
Цивілізацію несли!
Та все одно вони-чужинці,
За ними люди не пішли.
Дві світові війни промчали,
Як вихор,через рідний край.
Було хороше і погане,
Роки пішли за небокрай.
Нарешті стала Україна,
Почалась криза-наче шквал.
І дуже важко щось зробити,
Бо крізь панує капітал.
За довгі роки існування,
Як під чужинцями жили,
Народ забув, що керувати
Свої сміливці теж могли.
Себе не чуємо панами,
В майбутнє страшно зазирнуть…
Тому всі хочуть щось украсти
І за кордон собі чкурнуть!
Нам треба це перебороти,
Глушити рабство у собі.
Лише тоді ми запануєм
На Богом данній нам землі
Ми стоїмо на роздоріжжі.
Яким він буде ,Рідний край?
Як шлях нам вірний відшукати?
Нам в цьому Боже помагай!
2018р. Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2020
автор: Андрій Рубан