Не знаєш, де вона
остання мить.
З ким більше ніколи не побачишся,
куди більше ніколи не вернешся.
Не знаєш той останній раз,
виставляєш Життя, як на показ.
Кожна секунда відлітає в небуття,
як сніжинка тане вдалині.
Життя тим і цінне, поки триває
плутає свої сторінки.
Багатством Душі хочу поділитися.
Радістю дихати, бачити і чути.
Не нити, не сподіватися марно,
і буде все у нас прекрасно.
Багатство грошима не полічіти,
воно з іншого виміру,
у сердечному місці-растошуванні.
Сподіваюся все більше на Ангела-Хранителя,
свого Покровителя.
Він знає мій перший вдих і крок,
тільки Він - мій Життєвий охоронець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2020
автор: Svitlana_Belyakova