(гуляв собі колись на шпалерах)
"Я залишу́сь у твоєму серці".
І залишився. Щоправда виріс.
Тупотом проводжаючи сірість,
перечекав у вінцевій вені
Певно, ти слухав кожну хвилинку,
як і раніше, вуха піднявши,
хоботом руку тихо узявши,
і для відваги клав конюшинку
Поки мене обіймав пара́ліч,
поки тебе ховали шпалери,
ти розумів крилаті химери,
знов залишався спогадом наніч
О, розкажи трохи більше у сні,
співи дріади мені пригадай,
ти ж її чуєш? Священний твій гай
буде зʼявлятись, коли ми одні
«Я збережу тебе доки живу!»
Тільки, скоріше, це ти бережеш,
ми співіснуємо. Поки ведеш,
не віддаляйся, бо знову впаду
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2020
автор: 3^4