Чому такі солодкі, ніжні губи,
Немов медово-пристрасний нектар?
Ти зводиш мене з розуму, до згуби
Любов – вівтар?
Твій голос і лоскоче, і голубить,
Усе єство у полум’ї пожеж.
Без тебе сонце в небі стежку губить,
Любов без меж!
Топлюся в глибині очей бездонних
Та душу не збагну твою сповна.
Якщо кохання - подарунок долі
Чому німа?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2020
автор: Олеся Лісова