Накрапавсь гронами вогонь у стиглiсть ягiд,
В офiру полум ́ям заклав смаку терпкого,
Червоним випiк намисти́н спекотний легiт,
З ́єднавшись з краплями крови́, що живить на́рiд,
Сакральним символом ввiйшов у серце йо́го.
Горить й палає, не шкодуючи любовi,
Мiж синiм небом та мiж жовтими полями,
У довгокосся заплiтається вербовi,
Синiв та дочок поручаючи Покровi -
На майбуття́ вкриває святостi руками!
12.10.2020 Португалiя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2020
автор: VIRUYU