ми бачили: небо розбилося, й світ став помалу падати.
на вкриті мохом скелі скрапував кислий дощ.
полум'яні ангели поцілували край неба на сході.
бажаю тобі – щасти їй, боже, без мене там далі.
ти ж будеш там далі, дитя?
розтривожені династії, народи й легіони звіяло війною.
хорти глузливо гавкають: [i]ти граєш? стривай, утікай[/i] до оленя.
раніше, ніж згасне останній, вже кволий, вогник,
бажаю тобі безпеки, спокою й щастя там далі. –
ти ж будеш там далі, га?
розлючені хвилі хлюпають високо – й б'ють
по крижаних зубах далекий північний берег.
хоробрі вогні, що блимають, тріскотять і немов задихаються,
розступилися перед вітром, що ввірвався в розбиті двері.
це вже – остання лінія, тобто останній рядок:
щасти їй там далі, якщо вона буде там
and further on, jethro tull
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2020
автор: Bohuta_Julian