Як краплі води з-під несправного крану
Падає страх невідомий, набирає нам ванну
У сумнівах киснуть наші давні надії
Під вітром змін розвиваються вії
Ми сміємось солодкими слізьми
Важко наповну дихати грудьми
Я дам тобі повітря, ти даси мені своє
Тепер ми золотим пов'язані кільцем
Мені страшно, ти знаєш, я знаю тобі теж
Але від неминучого далеко не втечеш
Уже котрий день живу в сні наяву
Пора стару сторінку змінити на нову
Все, що я зробив, все, що я сказав
Проросте в тобі зерном і з'явиться сад
Ми вкриємо собою ті прекрасні плоди
І тягар наче дар будем разом нести
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2020
автор: Локомотив