на південному схилі пагорба. теплий припливний вітер.
он молоденька тутешня дівчина, я йду слідом за нею.
доброго дня вам, гарненька панночко з солодкими устами!
чи не дозволите мені зачесати вам волосся,
що спадає вам на лоба, і затінює ваше ясне чоло?
[i]вже! йди катайся на kelpie. я спустошу тебе до дна.
якщо не гуляєш зі мною, поки диявол в відрядженні,
я гуляю з ким схочу, можеш котитися боком.[/i]
панночко, я – чоловік, і мені припікає часом
вийти на берег; тобто я – чоловік.
я можу тебе налякати, можу й причарувати,
можу тобі розповісти багато морських історій.
[i]аякже! котися боком, біжи покатайся з kelpie.
я гуляю, з ким хочу, коли диявол горить у пеклі.[/i]
прощайся з сім'єю, з родичами: вони тебе, знай, ненавидять.
настала твоя весна, ми зустрілися тут на щастя, –
та й сідлай мене, бо не кожній випадає кататися з kelpie.
я потягну твою душу на глибини, на саме дно.
а якщо ти зі мною не підеш, я матиму волю вибору,
і візьму якусь иншу, а ти зможеш котитися боком
kelpie, jethro tull
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2020
автор: Bohuta_Julian