А сльози течуть по щоках, та зникають.
Ніякого горя, я просто кохаю.
Я просто зникаю, як довго без тебе,
оточує поле обтріпаних стебел.
Немає нічого, крім музики й неба,
і звісно, в коханні велика потреба.
Не завжди кохання буває взаємним -
нехай воно буде, хоча б, потаємним.
І знову в очах заблищать діаманти.
Шукають де краще життя - емігранти.
А я на Вкраїні живу й народилась.
Мені українкою бути судилось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2020
автор: Оксана Квитка