Вдивлявся Час крiзь шибку в Свiт агонiй,
Вiдчув бо - шлях го марний, звитий з гнилi.
Старечi руки, вибiливши в скронi,
заламував. Вони були безсилi
змiнити щось, в тих плазувань полонi.
Спалахував i гас. Метався в iскрах,
спаливши шлях повернення до сутi.
Палав червоним на життєвих вiстрях -
вiддавши честь, а чи втопивши в ртутi...
Зашторив шкло.
Залишив все на пiсля...
09.10.2020 Португалiя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2020
автор: VIRUYU