Я любила мріяти, бо мріяти було не страшно.
В одну мить я втратила все: дитинство, дім та маму.
Від пориву моїх дитячих думок ставало іноді навіть смішно,
зафарбуй чорну пляму на споминах дитячого кошмару.
Я любила мріяти, бо мрію не так просто забрати.
Хто сказав, що можна так просто ввірватись? Що можна все зіпсувати?
Хвилину тому я мала мету, лише один постріл...
і от тепер мені ніхто не потрібен, бо вже я лечу.
Оговталась, а біль не проходить.
Питала себе через що? Можливо, моя вина в тому?
Не могла зрозуміти, як через події у світі я зосталась без дому.
Дивлячись ту кляту пропаганду, що днями й ночами не давала мені спати,
вірила в ті люті казки, а від мрії спогад лишався.
Я любила мріяти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2020
автор: Anbkooo