спалені мости

заховалась  недоречність
в  усмішку  мою
і  вигукує  старечо
пугач  -  How  are  you,
ніч  бездонна  бездоганно
і  туман  -  ген-ген,
я  співаю  хрипло  й  п'яно
на  всю  міць  легень,
про  неволю,  про  недолю,
згублену  любов
і  накочує  поволі  
туга  знову  й  знов,
ти  не  бачиш,  ти  далеко
й  спалені  мости,
не  несуть  тобі  лелеки  
від  мене  листи,
може,  вся  причина  в  тому  -  
я  не  Франсуа,
глупа  ніч,  самотність,  втома  -
це    pas  de  trois  (па-де-труа)
ти  -  моя,  -  горлаю  небу
і  регоче  ніч
хтось  зніма  цілунків  медом
тугу  з  твоїх  пліч

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2020
автор: Meprise