прострація

сині  тумани  закохані  в  ранішню  землю,
сині  тумани  -  то  прояв  осінніх  печалей,
ти  загубилась  у  сонмі  зачинених  келій,
він  розчинився  у  сонмі  незримих  деталей
може,  ти  плачеш,  а,  може,  нічого  й  не  сталось  -
маревом  було  і  маревом,  знітившись,  зникло
в  безвість,  у  пекло,  в  Геєнну,  в  Вальгаллу
тьмяне  зображення  так  і  не  знаного  лику,
може,  тремтять  твої  пальці  на  звук  телефона,
очі  блукають,  не  маючи  точки  опори,
може,  він  був  полотна  затонованим  фоном,
отже  -  він  знятий,  як  вицвілі  за́прані  штори,
може,  він  мертвий,  а,  може,  десь  смалить  цигарку
і  обіймає  в  екстазі  саму  недоречність,
може,  тобі  і  не  холодно  й,  навіть,  не  парко,
отже  -  не  кров,  а  засохлий  на  одязі  кетчуп
сині  тумани  закохані  в  ранішню  землю,
сині  тумани  -  то  прояв  осінніх  печалей,
ти  загубилась  у  сонмі  зачинених  келій,
він  розчинився  у  сонмі  незримих  деталей

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2020
автор: Meprise