Почувся тріск заплутаних стежин
і, ніби вперше, місто прожовтіло,
коли каштанове свічадо догоріло,
спаливши зелень зібганих гардин
І, ніби вперше, на зчорнілому столі
колючі карамелеві десерти,
де падають раптово трюфелі -
спішать потрапити на дощові концерти
І, ніби вперше, танець на золі,
коли вальсує листя тогорічне,
немов злітає все недовговічне -
кружляє наостанку до землі
І, ніби вперше, свято на прощання,
де грім сміється й бавляться вітри,
де залицяється вже щастя до журби,
почувся тріск полегшення-зітхання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2020
автор: 3^4