Палає вогонь у очах натхнення.
Як лезо загострює ніч бажання.
Це в бурю зірвалося сіродення.
Яскрава фарба у сподівання.
Палає вогонь у моїй оселі.
Так зручно і тепло. В каміні дрова
тріщать. Вона поруч, така весела
і ніжна - кохання в моїх долонях.
Тремтить. Та не холод, то спрага страсті,
і безрозсудність. Її небезпечність
пускає вітер в вогонь фантазіям.
Крик до небес як нестриманість втечі.
Потужність стихії. Нічне проміння
до ранку гріло бурхливу долю.
На дворі десь кукурікають півні.
Палають в небі ранкові зорі...
© Сергей Куринный 26 мая 2020 г., 20:33:50
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2020
автор: Сергей Куринный