Жовтень жовті розсіює фарби,
Лист зберіг сонця блиск на собі,
Роздає по довкіллю всі скарби.
І красу неймовірну й тобі.
Золотіють й подруги берізки,
Під ногами вже лист опада,
І кленові бурштинові кіски
Потихеньку у скриню склада.
Я торкаюсь осінніх ескізів,
Посміхаюсь оранжам пори,
Бо люблю ці колори жовтизні,
Хоч картини бери і твори.
Намалюю осінні пейзажі,
Як у вирій лелеки летять,
І зберу у свій кошик колажі,
Й прислухатимусь,як говорять
У діброві дуби величаві,
Як берізки шепочуть кленам,
Я обожнюю все золотаве,
То ж миттєвостей гарних всім нам!
02.10.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890588
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2020
автор: Валентина Мала