А осінь – сумна
і, як жінка, плаксива…
Чия в тім вина,
що забракло їй сили?
Що пломінь зачах,
що похнюпила носа,
Що біль ув очах,
сивина у волоссі?
Ніхто не спита,
не розрадить, не втішить.
В душі – гіркота,
від поли́ну гіркіша.
І вибух істе́рик,
і шквали емоцій…
Одвічний сюжет –
нерозгадана осінь…
жовтень 2016 р., збірка "Нерозгадана осінь"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2020
автор: Надія Бойко