Життя - це найцінніше,неповторне і єдине ,
Хто б ,що нам на світі не казав,
Народжується кожна щоб шлях пройти людина,
Та багато є і тих,хто не здолав.
Як жаль того,хто ці́ну життю втратив,
Віддавшись назавжди у небеса,
Такі думки жорстоко в серці мати ,
Життя - це ж сонце ,світло і краса.
Я знаю є невдачі і страждання,
Але не вихід свічкою згоріти,
Душа болить ,коли кінець бажанню ,
Й людина хоче в небо відлетіти.
Причини різні та все ж не для цього ,
Аби стікати кров'ю,шрами ,біль ,
А потім сумно дихають пороги,
Рідним душу роз'їдає щось мов сіль.
Такі думки і вчинки просто лихо ,
І щастя ,коли вчасно зрозумів,
Мине час а ти згадаєш тихо,
Ту помилку,яку ледь не зробив.
Життя - це над прекрасне,дарунок без ціни,
І рано зась його собі губити,
Це зрозуміти може той,хто у безвиході стіни,
Зміг путь земний ще більше полюбити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2020
автор: Вікторія Павлюк