дивлюсь у вечірнє небо - запалене і строкате.
і крім одного питання, ніщо мене не гребе:
якби ти був Райфом, чи помчав би мене шукати,
якби я була Марією, чи залишила б я тебе?
за сотні км палають вогні Стамбулу,
книжково відсьорбує каву канонний турецький люд.
я тут, мені зле.
бо я тебе не забула,
та що як обставини та́кож зіграють на тім, що я тут?
стискаю квиток, зминаю його, мов листя.
стамбульска осінь хвилює. ти тільки скажи одне:
чи зміг би ти сам - без слів, без листів і звісток -
якщо я розтану в зорях, назад повернути мене?
*відсилка на "Мадонну в хутрі"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2020
автор: Долька Полину