...ток ...ток... ток...
Час в шпаринки стікає невпинно примарою...
...тук ...тук ...тук...
Лише серце не знає, нам скільки відміряно...
До зірок
Завжи тягнемось, нехтуєм чорними хмарами,
Що нам тут
Лиш нагадують, інколи й сильними зливами:
Про життя,
Що стікає із часом невпинно хвилинами,
Про любов,
Що зів'яне, не втримавши щось недовершене...
Забуття
Всіх чекає нас, врешті, чи рано, чи пізно,
А ми знов
Лиш зірками закохані, неперевершені...
...
...ток ...ток... ток...
Час в шпаринки стікає невпинно примарою...
...тук ...тук ...тук...
Лише серце не знає, нам скільки відміряно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Володимир Науменко