Самі переспіви народжує натхнення.
Заплутався в метафорах язик.
Емоцій схлипи -- то не одкровення,
Крикливі фрази -- ще не серця крик!
Десятки тисяч слів, несхожих
Межи собою; сотні порівнянь;
Думок тьма-тьмуща, наче перехожих.
Але ще більше до життя питань.
Сказати є що, лексикона досить.
Аби повірив хто отим словам!
Бо не того душа постійно просить,
Кортить всякчас інакшого вустам.
Триває вік химерний, і чим дальш,
Стають пливкими добрі починання.
Де істина в тобі ховається, де фальш,
Коли приходить миг самопізнання?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Петро Рубака