[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=s8WrwYvP4Wc
[/youtube]
Сумна пора оця осіння,
Все рідше сонце визира.
Лише вона у цьому винна:
Рука торкається пера.
Писать про те, що наболіло,
Про те, що влітку не вдалось,
Про щось згадаю несміливо,
Про те, що втратила когось.
Дивлюся - небо посіріло,
Чи не така була та днина,
Когось любить так й не зуміла,
Якась була там плутанина.
Я не виню у всьому осінь,
Я розберусь сама в собі.
І це - найкращий, мабуть, спосіб,
Прийнять помилки всі свої.
Підводжу підсумки за літо,
Якраз для цього є вже шанс.
Згадаю все, що пережито,
Та щось підправить зможе час...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2020
автор: Н-А-Д-І-Я