Знаєш, останнім часом так багато змін,
То погода не та, то ми вже інші.
Я помічаю що ми крутимо фільм
Із протертою плівкою на узбіччі.
Я помічаю, наче сонце крізь пальці
Ледь торкається краю щоки,
А потім я прокидаюсь вранці,
П'ю чай, та гортаю цифрові рядки.
І все наче йде, як то має бути,
І все те вже стає не тим,
І не з тим, і без тих, із собою...
Та й без себе в собі, грець з ним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2020
автор: Діана Кісільовська