До мене приходять іноді в снах,
Щасливі минулого миті ,
Де безсоння кружляло знаєш в думках,
Ім'я його сонцем сповите.
Знаєш! Я думала справді - це сон ,
Та вуста шепотіли - реальність,
Наші сльози і радість бачив перон,
Хоч для нього то звична банальність.
До мене приходять у сни його руки,
Які бережуть мене вдень від біди ,
Вони мої янголи,стерті всі муки ,
Але він уже зник назавжди.
Знаєш! Любити мабуть ми не вміли ,
Юні ще зовсім були,
А може ми просто не захотіли ,
Й ті дні наші вітром змели.
Знаєш! Я іноді згадую казку,
Що зустріла його не шкодую,
Нехай залишиться в серці та ласка ,
Не зітру я історію цюю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2020
автор: Вікторія Павлюк