Без касок захисних, бронежилетів,
Без рюкзаків і навіть без чобіт
Йшли проти ворога студенти і поети,
Не знаючи, чи матимуть обід.
Ішли вони навстріч уласній долі
Проти Москвою куплених рабів,
За Україну йшли вони, за волю.
Їм ворог стрівся з «Градом». Бач, «забрів»…
Така була війни цієї правда,
Такими уступили і в бої.
Та уніформа ні, не для параду,
Та духом вони всі були свої.
Шість років для війни – це забагато…
Скалічених, загиблих – тисячі…
А скільки туги у матусі в хаті,
Де полум’я не згасло ще свічі…
Коли ж сьогодні дехто нарікає,
Мовляв, давно втомились від війни,
Мені слова ці надто душу крають:
Не українці, все-таки вони!..
27.09.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Ганна Верес