[b][i]Так важко не повірити собі,
Та важче все ж повірити у себе.
І хто сказав, що щастя лиш в труді ?
Усі дороги приведуть на небо.
Чи треба хвилюватись повсякчас,
Бажати так усе контролювати?
Це наче грати пас у преферанс,
Щоб виграть мізер вперто козиряти.
Життя не карти, не примарна гра,
Та доля прихиляється до того,
Хто гіркоту страждань пізнав сповна:
Упавши ідучи, піднявся знову![/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2020
автор: AKM