Душа моя обпалена
Та й інколи болить
Лиш серденько нескорене
За Україною щемить.
Щемить, та й інколи
Нестерпно так болить
Порозкидала свої дітоньки
Нікому зігріють.
Чому ж ти, Україно - матінко,
Докупи не збереш,
І міцно так не обіймеш?
Терпиш наругу,
І гірко омиваєшся слізьми
Допоки твої діточки
Гинуть на війні....
Ідуть і гинуть і не знають
Чи додому повернуть
Чи обіймуть своїх коханих
Чи діток пригорнуть....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889758
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2020
автор: Лена Прилуцька